На тілі Вкраїни рана,
Її – не залікувать…
Ти радий тепер, тиране?
Не вмієш і шкодувать
За тим, що засіяв смертю,
Що гине найкращий цвіт…
А може, перш ніж умерти,
Ти знищити хочеш світ?
Нарешті знайшлося слово,
Тебе як повеличать:
Для світу всього – «Х…о» він!
Поставлю і я печать.
Таких не хвилюють люди,
Ні Біблія, ні Коран.
Ти Богом задумав бути?
Не Бог ти – тупий тиран.
Немає в тобі любові,
Скалічити здатен, вбить,
Лиш зло стоїть за тобою
І з цинку важкі гроби.
Та Бог ізгори все бачить,
Вривається вже терпець.
Гадаю, Він не пробачить,
Близький тобі вже кінець!..
17.02.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705574
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.12.2016
автор: Ганна Верес