[i]Розпушив вечір павлином пір’я
Пішов місяць на шахи до ліхтарів
Шаленіло зимове всесилля
В царстві підступних вітрів
І в дикій безодні міста
Стукіт підборів, наче набат
В голові крутилось: «Baby astalavista»
Як невдалий вчорашній жарт
Маленьке кафе – тепле кубельце
Перед очима давній неспокій
Немов з машини минулого вкрадено скельце
Зі світом своїх церемоній
Як почуття, моя кава холодна
Дарма, що солодка і схожа на мед
Твоє обличчя – маска підробна
А від погляду хочу сховатись у плед
Я мовчу. Що ж іще сказати?
Між нами товща непройдених років
Які слова, мов ягоди до жмені назбирати
Щоб ти усе, одразу зрозумів!
© Леся Приліпко-Руснак, 06.12.2016 р.
http://lesyaprilipkorusnak.blogspot.com/[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705265
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2016
автор: Леся Приліпко-Руснак