Щось потрібно робити із гордістю!
Її треба з’їсти мов печиво
І запити великою радістю
з кольорових пороблених глечиків.
Та крім неї нічого не маю я –
у світі самотня людина мов.
У кімнаті добро вимикається.
Стіни дивляться ніби я винна знов.
У родину мене не приймає
Його ліжко, що стоїть у кімнаті.
Самотність його не займає.
Він чекає, коли прийдуть пихаті.
А також чекає веселість,
радість, дикість, можливо завзятість.
Погляньмо ж тепер на реальність
Кохання, яка твоя якість?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705079
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2016
автор: Iva Frank