Він – такий, як усі, але в чомусь – не так.
Не так тримає ручку, п’є чай, збирає рюкзак.
«Не так!» – часто казали йому геть усі:
«Хлопчику, змінися! Будь як всі.
Досить жити мріями, вірити в те, чого нема!
Твої боги померли, твоя мрія не та.
Твої мандрівки не наповнюють платіжні картки,
Без Айфона ти приречений померти від нудьги».
Ми ж вийшли на Майдан, кричали: «Так!»
В той час годинник вперто вибивав тік-так,
Тік-так. Стукай, як всі, в унісон, так?
Гей, малий, ти з нами, чи не
Так?!
22.11.2016
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3zSWRWZSmdI[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/7dgKeT0dKfk[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2016
автор: Kukhta Bohdan