Десь мій милий далеко-далеко
Заблукав у чужій стороні,
Tа до нього на крилах лелеки
Спущусь з неба, бодай уві сні.
Обгорну його ніжним туманом,
Розцілую ласкавим дощем
І сміятися буду до нього
Ясним сонцем в захмарений день.
Я до нього протопчу стежину,
Шлях терновий босо́ніж пройду.
Свої ніженьки росами вмию,
Вітром коси свої розчешу.
І вмиватися буду сльозами
Заблукавши в чужій стороні,
Та до тебе на крилах лелеки
Спущусь з неба, бодай уві сні.
Довго,милий,тебе я шукала,
Заблукала у світі й сама.
Вітром коси свої розчесала,
Свою долю йому віддала.
Він мене підіймає у небо,
Ясні зорі дарує мені,
Та до тебе на крилах лелеки
Спущусь з неба,бодай уві сні.
13.09.2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704664
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2016
автор: Міла Брац