Ніч полонила гори

Ніч    полонила    гори,
Тихо    зійшла    в    поля.
Пташка    крилечком    горне
Ближче    своє    маля.
Слухають    шепіт    річки
Місяць    ясний,    зірки    –
Вірна    сторожа    нічки,
Найнята    на    віки.

Ранок    іще    не    може
Ночі    перебороть.
Сонечко    не    тривожить
Стомлений    теж    народ.
Ніч    –    то    не    тільки    диво    –    
Загадка    не    проста:
Тих,    хто    любив,    збудила,
Й    стрілися    їх    уста.
30.11.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704603
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.12.2016
автор: Ганна Верес