Бджолине…

                                               [i][b]  [color="#bd2615"]  Захід…...Заробітчани…
                                                   Безправні…Вразливі…[/color]
[/b][/i]
[i][b][color="#101fa3"]Дикий  Захід…  Давно  загниває,-
А  все  ж  пахне…І  вабить  комах…
Пара  бджіл  з  жовто  -  синього  краю
Працювали  тут…Совість  –  не  страх

Були  стимулом  доброї  праці…
Та  ще  ЄВРО,-  бо  гривня  пливе
В  їхнім  краї  в  багаті  палаці,-
А  їх  Рій,-  у  хрущобах  живе…

То  ж  бджолині  горбатились  справно,-
Хоча  Трутню  це  -  не  до  лиця!..
Все  робили  і  швидко  і  вправно,-
Та  все  йшло  до  сумного  кінця…

Бо  Цариця  сім*ї  тої  ферми
Оком  кинула  Трутню  услід,-  
Хоче,  бач,  жовто  -  синьої  сперми,
Хоче  новий,  таємний  обліт…

Поруч  крутиться  (знову  ці  біди!..)
Тремтить  крильцями…  Посмішки  зов…
Сіє  поряд  кохання  флюїди,-
Та  не  вперше,-  не  гріється  кров…

Все  б  нічого,-  роботи  багато,-
Та  Цариця  -  не  перша  уже…
То  ж,-  зароблене  в  руки,  й  до  хати…  
Гидко  бути  таким  протеже!..
[/color][/b][/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704545
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.12.2016
автор: Янош Бусел