Коли у тебе немає особливого вибору дій, позираєш зі своєї мушлі на білий світ захмареними очима, ловиш чуттям його імпульси й ритми, спостерігаєш за людьми і мовчиш.
Про що мовчиш?
Про те, що кожній людині властиві любов аж до самозречення і зрада аж до самознищення.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704538
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2016
автор: Анничка Королишин