Час туманами скрізь розвіється,
час усмішками в нас зігріється.
Смутком стелиться, світить втіхою,
час ще радістю є великою.
Час трояндами, час жоржиною,
і вербичкою, і калиною.
Чорнобривцями навкруг хатоньки,
є чебрець у нім, запах м'ятоньки.
Вранці росами рясно сіється,
в ньому любиться, в ньому мріється.
Він несе в собі долю світлую,
то ж подякуймо часу рідному.
Як вода в ріці, розливається,
його слід в душі залишається.
На лиці сліди– борозенками,
в косах... іскрами та й срібненькими
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704296
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.12.2016
автор: Надія Башинська