(Дякую за натхнення поетесі Олі Романишин)
Снігу намело вночі по самі вінця,
замережили сліди на полотні,
підкидаю у камін сосни полінця,
і танцює полум’я відбитком у вікні…
А надворі ніч скрипить морозом дзвінко,
небо виграє гірляндами зірок,
на вікні аромить ялинкова гілка -
це для нас щасливий в новий рік квиток.
Як тут не радіти, що надворі сніжно,
а в кімнаті літо й аромат весни,
ти мене, як завжди, обіймаєш ніжно,
зігріваєш сонцем - поглядом ясним.
На столі у вазі - дивовижні квітки,
де ж ти їх знайшов такі серед зими?
Тут волошки сині й сонячні лелітки,
і ромашок білосніжні пелюстки…
Ти мої найкраще знаєш вподобання,
і мої бажання вгадуєш без слів,
своє серце в твої руки без вагання
віддаю в обійми сильних почуттів!
Ольга Шнуренко
у співавторстві з Катериною Альошиною
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704245
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2016
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО