Ця Зірка у житті моїм давно.
Вона мені колись у сні явилась,
Крізь морок зазирнула у вікно
І назавжди у серці залишилась.
Ваблива й чиста.
Лагідно -ясна.
Не заховають сяйва жодні шати!
Вона в безмежжі вічнім не одна,
Та доля, мабуть, лиш її шукати.
Торкаю поглядом височину,
Думки гойдаю на небесних шалях.
Та як приблизить Зірку осяйну,
Що мерехтить у неосяжних далях?
Не відірвати тіла від землі.
Що бачать очі - не дістать рукою...
...Зоря сіяє на безкраїм тлі
У таїні тривог і супокою.
Вона зі мною поряд лиш у снах -
Близька й далека -
Як відлуння мрії...
Та поки Зірка сяє у світах,
Не потьмяніє дзеркало надії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2016
автор: Ірина Васильківська