Із вечоринки жінка повернулась,
на циферблаті запівнічний час.
Лише на ліжку все-таки роззулась,
а від піке коханий її спас.
Вертілася, а то води просила,
ходила кілька раз у туалет…
Нарешті піднялась і в ліжку сіла,
почувши мухи реактивний лет.
– Ой, звідки вона, Васю? Уся біла…
А може коньячку ще? По ковточку…
– Та спи! З тобою з бару прилетіла
і одягла уже нічну сорочку.
листопад 2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116112804318
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2016
автор: Олександр Мачула