[i]Кочегар закоптить небо спросоння,
Сторож згубить ключі від пізнання,
Водій заплутає шляхи веселково,
Нумо збирати врожай із химер...
Комусь зорі шукати удень,
Інший питиме стакан гіркоти,
Налиті канави променем зверху,
Якось би вилізти із колотнечі...
Дерева спалюють листями жир -
На осінь зростає стрункість думок,
Ще один риф на грифі туману,
Завихреність часу - звичайний джаз...
Вітер виключить гальма єства,
Хтось попаде у вихор конфузу,
Баланси системи заледве тримають
Планету, що збила маршрути ...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703818
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.11.2016
автор: Мандрівник