Білі заметілі
Побіліло все навколо:
Парки, сквери і сади…
Заметіль летить по полю
На свята до Коляди.
Накрутила кучугури
Під саменькі небеса,
Мороз скріплює підмури,
Над ставочком нависа.
Все вбирається святково
У новенькі сорочки.
Юний місяць, мов підкова,
Креше іскри-зірочки.
Чимчикують до світанку
Зимові солодкі сни.
Сонце всілося на ґанку
Й сіє промені рясні.
Скоро явиться Щедрівка
У завихрені двори
І відкриє двері жінка
Балакучій дітворі.
Ну, а там дивись і весна.
Скільки там тої зими?
Й пісню птахи піднебесні
Защебечуть на сурмі.
29 листопада 2016 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703632
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.11.2016
автор: Микола Паламарчук