Пам'яті мого дядька, стрільця дивізії "Галичина"
Завис туман над бруствером окопу,
Під одяг заповзає холодок.
В окопі новобранець з Конотопа
Вдивляється в ворожий «передок»*.
Аж он фашист! Не спиться, вражий сину?
Який лихий приніс тебе сюди?
От зараз я тобі… за Україну…
Ну, мосінко**, давай, не підведи!
Між очі цілить трьохлінійне дуло,
Спітніла від напруження рука…
Та трохи швидше вилетіла куля
Із Маузера 98к***.
І теж між очі… Прощавай, солдате!
Ти заслужив фанерний обеліск,
Десь в Конотопі посивіє мати,
А хтось, кремлівський, - підрахує зиск.
Твій візаві, хлопчина з Станіслава,
Ще зовсім юний, молоде орля:
«За Україну, за народ, за славу!» -
Радіє, що поцілив москаля…
…Так дві кровинки одного народу
По різні боки розвела війна.
Так починався перший день під Бродами
Дивізії СС «Галичина».
* – передній край оборони
** – гвинтівка Мосіна, «трьохлінійка»
*** – німецький карабін
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703577
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 29.11.2016
автор: Дантес