Не вірю

Не  відчуваю  себе  щасливою,  
Не  відчуваю  себе  живою.
Хотіла  бути  єдиною,
А  залишилася  просто  німою.

Хотіла    все  розповісти,
Та  не  могла  нічого  сказати.
Хотіла  красиво  рости,
 Але  мене  посадили  за  грати.

У  холоді  вічних  мрій,
Тремтіння  рук.  Розбите  серце.
Не  розкриваючи  своїх  вій
Дивлюсь  у  розбите  люстерце.

Не  вірю  у  щастя  й  надію
І  в  мрію,  що  так  берегла.
Чужим  словам  не  повірю,
Не  довірлива  усе  життя  була.

Не  вірю  у  власті  сили
Їх  забирають  кожного  дня.
«Щаслива»  -  всі  говорили,
Але  це    звичайнісінька  брехня.

Не  вірю  я  у  свободу,
Цей  шлях  для  мене,  закритий  на  вік.
Вкинули  у  крижану  воду,
До  сих  пір  не  можу  відкрити  повік.

І  у  холоді  вічних  мрій,
Тремтіння  рук.  Розбите  серце.
Не  розкриваючи  своїх  вій
Дивлюсь  у  розбите  люстерце.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703459
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.11.2016
автор: Рін