Якою ж довгою здається ніч,
коли ти біля мене спиш
глибоким сном дитинним,
а я чомусь прокинусь,
і не спиться...
Мені так хочеться, щоб ти не спав,
але не смію тебе збудити
і лежу тихенько...й мрію...
За вікном холодний вітер страшно стугонить.
І темрява...
А все-таки, як гарно, що ти є
тут, біля мене, і тобі
так добре спиться! Я перетерплю
цей час безсонний. І настане ранок.
І ти проснешся, і мене обіймеш,
й цілунком ніжним розпочнеться день...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703451
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 28.11.2016
автор: Мирослава Жар