Карта впала…

Карта  впала  у  мої  неніжні  руки
І  умилась  у  чиїмсь  азарті.
Всі  мої  сліпі  на  щось  надії
Сподівань  й  чекань  моїх  не  варті.

Я  згребла  всі  масті  в  одну  купу,
Притоптала  взутими  ногами.
Я  зіграю  в  інше  щось,  не  в  карти,
І  звучатимуть  у  пензлях  інші  гами.

Я  не  стримаю  свого  везіння  в  муки
І  не  сяду  більш  за  стіл  зелений.
Ще  захочу  я,  згадавши,  усміхнутись:
Мій  дурний  азарт  від  сліз  –  страшенний.

©  Жанна  Білавич,  2006

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703421
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2016
автор: Жанна Білавич