Про те, що все колись піде

Важко,  коли  щось  треба  сказати,  

А  тут  зненацька  слів  не  дібрати.  

Не  страшно  зовсім  вмирати,  

Страшніше  житття  по  дрібницях  пізнати.  

Важливий  цей  день,  а  він  вже  пішов,  

Мабуть  десь  далеко  дім  він  знайшов.  

Нові  хвилини,  секунди,  часи,  

Так  витончено  їх  будують  майстри.  

Неможна  час  назад  повернути,  

Але  можливо  мить  пригорнути,  

Вмовити  її  залишитись,  не  йти,  

Треба  з  нею  щось  створити,  знайти.  

І  тут  знову  важко,  слів  не  дібрати,  

Щось  важливе  не  збудувати.  

Лиш  в  цієй  миті  залишиться  життя,  

А  весь  цей  непотреб  піде  в  небуття.  

(7.11.2016)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703356
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.11.2016
автор: Marie