Янголи не помирають
Крізь сотні вік не стулять очі
Вони сьогодні там, де квіт,
Вони сьогодні - теплі ночі.
У майбуття даремности нема,
Хоча ж і на вагах закони
О скільки болю, скільки зла
Розбиті церкви ...та ікони.
Втікать за вітром, безустанно йти
Як добре, що дороги ті до раю
Не знаю втоми, бо є ти
І ТИ - це все що маю.
Тих потоків горя - океан
Ми не зумієм переплисти
Яка ж то велич, світло, храм
Мої думки були квітчисті.
Так сипле смерть із рук
Істота, хто її не знає?!
Нас сотні тисяч - тихий гук
Ми вас благали і благаєм.
І на останок..вже без сліз
Я обіймаю твої очі.
Ми повернемось! Тільки вір!
Розквітнуть мальви серед ночі.
ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702935
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.11.2016
автор: Olana Bilukha