Душа із тілом повільно розлучалася
Стискала серце, хрипіла і стогнала
Здавалося, що за життя чіплялася
З останніх сил бійця не віддавала
А він очима вже обнявся з небом
Останнім поглядом ввібравши синь
Лежав між вічністю і лугом
Убитим тілом притискаючи полин
Грудьми впіймавши кулеметну чергу
Зробив два кроки у безсмертя
Своє життя віддавши, як присягу
Пішов додому похоронкою в конверті
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702809
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 25.11.2016
автор: