щодня ми вбиваємо у собі найсильніше.
я - твій біль і щастя, що поєднуються сказом
кричи. ричи. ламай і психуй, психуй ще більше
я - твій наркотик. я ламатиму тебе раз за разом
щодня ми вмираємо сотні і тисячі раз за годину
наші нервові клітини не відновлююся. зуби також
убивай себе. я подивлюся й поставлю на тебе. ну!
все одно програєш. ти тільки на поразку здатен ж
а хочеш, я покажу тобі вічність і сотні нових світів
а хочеш, я зроблю тебе королем і подарую корабель
тільки стань на коліна. і назви мене так, як ти хотів
опусти свою чоловічу гордість униз на один щабель
я ж твій ЛСД. о так, благай мене ще і ще більше
повзай на колінах і благай про нову дозу щастя
і я дам тобі. мені ж не шкода, але подумай лише
така тендітна ніжність здатна на таке всевладдя?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702501
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2016
автор: #tenderness