СУПЕРМІСЯЦЬ

Давно  такого  дива  не  було,
Великий  місяць,  наче  НЛО,
Невидимо  наблизивсь  до  землі  —
Прибув  на  швидкісному  кораблі.

Коли  чолом  торкався  її  пліч,
Пітьма  зникала  у  таємну  ніч.
Люмінесцентне  світло  розілляв  —
Земля  світилась  від  його  заграв.

У  повній  фазі  супермісяць  плив  
І  дарував  землиці  масу  див…
З  уважністю  так  любо  розглядав
І  повернувся  до  буденних  справ.

Під  еліпсом  крутилася  земля
І  посмішку  ловила  звіддаля.
Не  дуже  вірилося  їй…  Невже?…
У  пам’яті  надовго  збереже.
14/11/16
                             P.S.  Як  стверджують  експерти,  востаннє  супутник  Землі  аж  так  близько              підходив  до  планети  у  далекому  січні  1948  року.  Наступного  разу  побачити  схоже  явище  можна  буде  аж  25  листопада  2034  року.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702307
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2016
автор: Lana P.