Заповіт онучатам

Огорнув  листопадовий  вечір
Землю,  плечі,  мої  і  малечі:
Сім  і  вісім  минуло  їм  рочків,
Часто  їх  називаю  «синочки»,
Бо  ж  війна  в  мене  сина  забрала…
За  що  ж,  доле,  ти  так  покарала?

Всім  думки  заважали  нам  спати:
«Розкажи  нам,  бабусю,  про  тата.
Звідки  війни  у  світі  беруться?»
Й  кожен  ближче  хотів  пригорнуться.  
Вечір  тиху  ту  розповідь  слухав,
Не  торкались  подушечок  вуха…

«Із  Майдану*  війна  почалася,
Перша  кров  саме  там  пролилася.
Заузорився  сніг  тоді  кров’ю
Тих  синів,  що  вмирали  з  любов’ю.
Вони  ж  сотнею  в  небо  злетіли,
Кожне  серденько  кликали  й  тіло
До  святого,  нерівного  бою,
Україну  закрить  щоб  собою.

А  на  півдні  рукою  тирана
Готувалася  й  інша  ще  рана:
Крим  Росія  наш  ампутувала,
У  Одесі  пожар  влаштувала,
Розпалила  багаття  в  Донбасі,
Й  смертю  дихали  міни  й  фугаси.

Непроста  це  війна,  а  гібридна,
Ще  кінця  їй,  здається,  не  видно,
Але  віра  і  дух  –  незборимі,
Скоро  ворог  удавиться  Кримом,
Прийде  час  і  Донбас  теж  прозріє  –
Чуже  сонце  його  не  зігріє,
Бо  Росія  –  для  волі  в’язниця,
Саме  в  цьому  між  нами  різниця:
Ми  шануємо  дух  і  свободу,
Необхідну  й  святу  для  народу.

Так,  війна  почалася  з  Майдану,
Коли  мрія  збулася,  прадавня,
Коли  Київ  зігрів  міліони,
Що  до  волі  змели  перепони.
Ми,  вкраїнці,  народ-відчайдухи,
Це  від  нас  утікала  щодуху
Влада,  що  готувала  нам  грати
І  хотіла  народ  покарати.

Пам’ятайте  ж,  мої  онучата,
Цього  владі  не  можна  прощати.
Тільки  правда  цінується  в  світі
І  життя  не  в  золоченій  кліті,
Що  здобуток  найвищий  народу  –
Правда,  гідність  і  власна  свобода!
21.11.2016.
*Майдан  Незалежності  в  Києві,  де  відбувалась  революція  Гідності  з  21.  11.  2013р.  й  до  березня  2014  р.  

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701898
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 21.11.2016
автор: Ганна Верес