Міша, Міша, Михаїл!

А  згори  усе  видніше,
Всі  дороги  –  від  порога,
Хто  охрещений  на  Мішу,
Той  наближений  до  Бога.

Тому  й  сонце  яскравіше
І  відкриті  усі  дверця,
В  того  очі  найдобріші
І  велике  щире  серце.

Тому  і  везе  найбільше,
Він  завжди  прудкий  і  спорий,
Бо  кого  назвали  Міша,
Той  в  усьому  має  фору.

В  нього  чаша  найповніша,
І  не  просто  забаганка  -
Якщо  п’є  й  гуляє  Міша,
То  до  ранку,  то  до  ранку.

Але  є  найголовніша
Його  риса  на  вподобу  -
Якщо  закохався  Міша
То  до  гробу,  то  до  гробу.

А  молитва  -  найсвітліша,
Наймудріша  в  світі  -  книга.
За  кого  вступився  Міша  -
Той  з  мечем  Архистратига.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701885
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2016
автор: kalush