Відпустити тебе треба
І пірнути в осінню дійсність.
Знерухомлений простір неба
Міріадами крапель тисне
на засипану листям прірву,
Переповнену грою контрастів,
Із корінням мелодію вирву,
Що мені дарувала щастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2016
автор: Лілу Амбер