"Ти стоятимеш біля криниці…"

Ти  стоятимеш  біля  криниці
з  кришталем
та  замуленим  дном.
Віра  спатиме  в  твоїх  зіницях
безтурботним
та  лагідним  сном.

У  руках  -  колоски  пшениці
та  бокал
з  вином.

Ти  стоятимеш  в  білій  одежі
із  легких
та  прозорих  тканин.
Вдалені  -  не  підкорені  вежі
з  величезною
кількістю  стін.

Вдалені  -  не  перейдені  межі
та  гіркий
полин.

Ти  стоятимеш.  Полудень  жовтий,
мов  листи  із
минулих  часів,
поглинатиме  крапельки  поту,
що  зростуть  на
твоєму  чолі.

У  тобі  заплескоче  свобода
на  межі
століть.

10.11.2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701576
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2016
автор: три крапки