Лютувала хурделиця за вікном,
Дув безжально колючий вітер.
В шибку стукав, мов батогом,
На мій аркуш насипав літер.
Білий килим моїх думок,
Я на ньому змалюю долю.
Буковки уплету в вінок,
Жовто-синім - незламну волю.
Всі доріжки-стежки свої
Уквітчаю з калин намистом.
Заховає туман думки мої,
Закружляє осіннім листом.
Я змалюю на аркуші новий день,
Розфарбую рожевим квіти.
І мелодію наших пісень
Буде дощ за вікном хлюпотіти.
Візерунком на аркуш - зимовий сон,
Дикий танець пухких сніжинок.
В небі синім свою любов
І красу із кришталь-льодинок.
Залютує хурделиця, загуде,
Вітер вовком завиє сірим.
Сніжним пухом до ніг впаде,
І на аркуш мій, білим-білим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701356
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2016
автор: Зоя Журавка