Джузеппе Верді, Набукко: Дія 4, сцена 1

ДІЯ  ЧЕТВЕРТА  –  Повалений  ідол
Баал  посоромлений:  його  ідоли  розбиті  на  куски.
Єремія  XLVIII

СЦЕНА  1
Покої  в  царському  палаці,  як  у  дії  другій.
Набукко  знаходиться  на  лаві.  Він  занурений  
у  глибокий  сон.

НАБУККО
(пробуджується,  тяжко  дихаючи)
Це  ж  мої  руки  й  ноги!..
Ах!  Я  ж  не  бігав,  задихаючись,  в  хащах,  
немов  загнана  здобич?
Ах!  Це  був  сон...  сон  страхітливий!
(Зовні  чути  аплодисменти)
Тепер  ось,  поклик  воєнний!..
О,  дайте  меч  мій!  А  де  мій  кінь,
що  так  прагне  до  битви,
як  у  таночок  юнка?
О,  переможці!..  Сіон  цей,
горде  місто,  що  пнеться  вежами  в  небо,
поникне,  стане  попелом!

ГОЛОСИ
(зсередини)
Фенена!

НАБУККО
О,  прозвучало  ім’я  доньки
щойно  на  устах  моїх  вірних!
Гляньте!  Йде  між  щільними  рядами  конвойних!
(Виглядає  у  вікно)
Що  це?!..  Видіння?
Чому  окови  на  руках  у  неї?...
Плаче!..

ГОЛОСИ
(зсередини)
На  смерть  Фенену!

Грім  і  блискавка.  Лице  Набукко  набуває  іншого  виразу.  
Він  швидко  підходить  до  дверей  і,  побачивши,  що  вони  замкнені)  вигукує:

НАБУККО
В’язень  я  тверді  цієї!
(Повертається  на  терасу,  кидає  уважний  погляд  на  дорогу,  
потім  торкається  чола  і  вигукує)
Ти  прости,  о  Бог  Юдеї!  
(стає  на  коліна)
Боже  євреїв!..  Храм  і  жертовник
я  священні  (я  священні)  відбудую.
Ах!  Від  муки  (від  муки)  ти  врятуєш.
(Ах!  Від  муки  ти  врятуєш.)
Моїм  обрядам  (обрядам)  смерть  прирік.
Мене  чуєш!..  Від  гріховних
дум  мій  розум  зовсім  вільний.
Ах!  Боже  справжній  і  всесильний,
славить  стану  (славить  стану)  Тебе  повік!
(Славить  стану  тебе  повік!
Славить  стану  тебе  повік!)
(Піднімається  і  намагається  силою  відчинити  двері)
Двері  страшні,  о,  відчиніться!..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701351
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 18.11.2016
автор: Валерій Яковчук