Дарунок Бога!

Зима  на  білу  стежечку  ступила,
Розкинула  над  світом  свій  покров...
...  Чому  так  пізно  я  тебе  зустріла,  
Моя  остання  в  цім  житті  любов!

Ти  глянула  в  засніжене  віконце,
І,  згоди  не  питаючи,  ввійшла!..
В  моєму  серці  засвітилось  сонце!
Й  розтанули  крижинки  від  тепла.

А  я  ловлю  оті  хвилини  раю,
У  довгі  ночі  і  в  короткі  дні!
Моя  любове!  Я  тебе  приймаю!
Дарунок  Бога,  посланий  мені!..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2016
автор: majra