Не Україна – Вавилон,
Проклятий час стовпотворіння!
Чи знов стаємо на коліна,
Чи огорта жахливий сон?
Комаха б’ється у вікно
На магію тепла і світла…
Що у фужери нам налито,
А чи отрута, чи вино?
Як горних відшукать джерел,
Поміж Іуд знайти Месію?
А поки – самі будем сіять.
Хай нас удача обере!
Заколоситься цей посів,
Хоч урожай збирати дітям,
Через кордони лихоліття
Прорватися знайдемо сил.
І Україні молодій,
Щасливій і квітучій долі
Колись насниться наше поле,
Засіяне зерном надій…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701253
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.11.2016
автор: stawitscky