Самітний в океані острів
Приймає ванни соляні.
Йому рахують хвилі дні,
Вони у нього часті гості.
Кружляють гнучко хороводи,
Вклоняють голови до ніг, —
Чомусь з них жодну не вберіг, —
І полетять в широкі води.
Вітри обдмухують щосили
І навівають бриз у сні.
Нитки від сонця, навісні,
Висушують камінні брили.
Стоїть один, без сліз і муки, —
Високий, гордий, мовчазний,
Далекий, статний, неземний,
І не грозять йому розлуки. 16/11/16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701012
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.11.2016
автор: Lana P.