Який довкола світ цей непохитний:
й коли я долу і навколішки
не через віру і не для молитви -
під болем і не воїн в полі з ним.
Який в мені цей світ тепер змарнілий
і навіть як у зріст виструнчуюсь,
він заглядає із очей несміло
неначе все на світі перекручую...
Я перекручую-перетлумачую,
світів цих двох ніяк не зміряю,
собі сама, як мати-мачуха
між них, розмежених лиш шкірою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2016
автор: Маріанна Вдовиковська