Інавгурація

Кладе  на  Книги  руку  Президент
І  клятву  голосно  читає.
А    вся  наша  країна  в  той  момент
Наївно  добрих  змін  чекає.

Радіють  люди:  «Гарний  чоловік!
Красивий,  має  свій  достаток».
Проте  стається  диво  через  рік:
Він  виявився  супостатом!

Розчарування  знов  здолало  нас  -
Чому  такі  зрадливі  слуги?
Коли,  нарешті,  прийде  вже  той  час,
Що  в  тюрми  сядуть  всі  злодюги?

На  це  розкрию  вам  один  секрет:
Причина  є  отим  проблемам.
Вам  обирати  треба  не  портрет
Із  пики,  що  покрита  кремом.

А  вірте  завше    зовсім  не  тому,  
Що  руку  він  кладе  на  книгу:
Бо  ритуал  не  розжене  пітьму
І  в  серці  не  розтопить  кригу.

Бо  що  є  книга?  –  То  звичайна  річ,
 А  в  ній  -  такі  ж  слова  звичайні!
Якщо  у  серці  президента  –  ніч:
Чекай,  народе  дні  печальні.

Не  вір  словам,  котрі  читає  він
З  тієї  книги  лицемірно.
Фальшиве  слово  -  як  розбитий  дзвін:  
Гуде  в  повітрі  звук  невірний.

Та  ви  й  самі  покиньте  ритуал
І  зупиніть  слова  обману.
Невже  вам  не  набрид  той  серіал
Лжевиборів  та  зрад  Майдану?

Книга  –  це  попіл,  а  слова  –  лиш  звук!
Шукайте  Істину  в  тім  Слові,
Котра  живе  не  в  покладанні  рук,  
А  в  серці,  сповненім  любов’ю.

Не  ставте  більше  в  чільники  сміття,
Що  вас  постійно  обкрадає.
Шукайте  тих,  хто  все  своє  життя
На  теє  Слово  покладає.
26.03.2015

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700297
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2016
автор: ПВО