Давай…. не можу

"Давай  лиш  друзями  залишимся"
Серця  розбила  фраза  ця,  
Десь  трохи  більше  -  безкінечності
Лише  черствіють  вони  потім,  
І  до  Кохання  не  придатні,  
Хоча  не  є  таким  складним.
сердечка  черственькі,  
ДО  кохання  пригорнути.  

Для  когось  особисто  необхідно,  
Щоб  тій  людині  було  добре,  
Неважливо  як,  неважливо  з  ким,  
І  де,  
Та  посмішка,  причарувавша,  Не  сходила  з  обличчя,  
Очі  блискали  задором,  
своїми  словами  не  діяти  болю  
Надіятись  на  долю,  
Тебе  ж  друже  підтримують  наче
Бажають  для  тебе  
Говорять:-"ТОБІ  ЩЕ  ЗУСТРІНЕТЬСЯ  ТВОЯ  ПОЛОВИНА"  
Але  ж  ти  не  слухаєш,  
Бо  ж  ось  вона  стоїть  поряд,    не  з  тобою,  а  жаль  
Лиш  руку  простягни,  
Та  ж  там  стіна  для  мене,  говориш  ти,  здивовано  і  грізно.
"Яка  стіна"-  спитають  друзі,  
Вона  для  мене  дуже  цінна,  
Аж  безцінна,  
Я  не  порушу  її  щастя!!!!!!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2016
автор: Valeo