Вечорова колискова

Сонце  сіло  за  горою,
Тихий  вечір  й  де  до  нас,
Вже  у  небі  вечоровім
Місяць  вийшов  погулять.

Миготіли  ясно  зорі,
В  ліжка  кликали  малят,
Сон  прийшов  їх  колихать
І  казки  привів  з  собою.

Кожне  слово  те  казкове
Вміє  в  душі  засівать
Зерна  доброти  й  любові,
Мудрості  усіх  навчать.

Звать  у  світ  той  кольоровий,
Загадковий,  що  й  казать.
Дітки  слухати  готові
Й  солодко  до  ранку  спать.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699841
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 11.11.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський