* * *

[b][i][color="#2600ff"]Неначе    віртуоз,
               на    скрипці    самоти
Сумну    мелодію
               грає    осінній    вечір.
Босоніж  ,вся    в    сльозах,
               у    ті    світи    де  ти
Розгублена    душа
               планує    нишком    втечу.
Їй    загорнутись    би
               в    долонь    твоїх    тепло,
Тоді    і    не    страшні
               ні    холод,  ні    морози...
Злетів    останній    лист,
               неначе    й    не    було...
І    грає    віртуоз...,
               душа    втирає    сльози.[/color][/i][/b]
               
               

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2016
автор: Nino27