Безліч очей, безліч облич
Втупившись у смартфони, прямують до узбіч.
Їх споживають вищі стани,
Годуючи лайном з екрану.
Всі соціалки, твіти, пости
Психічний стан руйнують гостро.
Іллюзорне життя Вас, шановні, вітає..
Але ж, хтось деградує, а хтось процвітає.
Інформаційна течія –
Є чиста і брудна вода,
Яку водичку споживаєш?
Що в душу ти свою пускаєш?
Якщо водичку ти фільтруєш,
Життя свого ти не гальмуєш.
Кермо, педаль і двісті двадцять –
Більш продуктивно, аніж Айфони клацать.
Залежність людей від чужих думок,
Рожеві окуляри, політичний блок,
Не знати себе, а бігти за всіма –
Ось принцип сьогодення?..
Чи наше це життя?
Вже час зупинитись і побачити серцем,
Що цінності наші в занепад прийшли.
І прагнучи яскравого життя із перцем,
Не завжди ми чуємо голос власної душі.
Життя – не чернетка, воно швидкоплинне,
І час, поміж пальців, тече, як вода.
Тож, фільтруй, все те, що з екранів лине,
То не наші цінності – то брудна вода!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699685
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.11.2016
автор: ДрожеННікова