Мову я від матері взяла,
І від тата, дідуся, й бабусі.
І її у світ я понесла,
З нею я нічого не боюся!
Мову я свою боготворю,
З нею я пройду усі дороги.
Мову якщо треба захищу,-
Від зневаги, хамства і пороків.
Українська, рідна, чарівна,
Чиста, милозвучна і привітна.
Й навіть коли я чогось сумна,
Розважа і заспокоює, як зірка.
Мову я свою боготворю,
З нею мені легко і привітно.
Я не проміняю на чужу,
Бо її люблю, як матір рідну.
Все життя з собою пронесу,
І її від мене не забрати.
Навіть і тоді, коли помру,
Буду у нащадках відчувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699561
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 09.11.2016
автор: геометрія