Марш хвилин

Хода  жительки  великого  міста
за  швидкістю  майже  біг,  
вирячені  очі,  запізнюєшся,  
як  завжди  запізнюєшся,  стирчать  із  орбіт.
 Я  так  не  хочу.  
Я  хочу  плакати  від  самотності  
під  жовтневим  дощем,
я  хочу  сміятись  і  танцювати,
коли  падає  сніг  в  святковому  грудні.  
Не  чути  ворожого  маршу  хвилин  
мені  набридли  хвилини  з  батогами.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699549
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.11.2016
автор: petra pan