В"їжджаю в село, а лелеки
Стоять у своєму гнізді.
Дитинство моє вже далеко,
Нам важко жилось і тоді.
Чудові навкруг краєвиди,
Усе, як колись тут було.
І мрії мої незрадливі,-
Село моє рідне, село.
Знов сили до мене вернулись,
У пам"яті все ожило.
Селяни мої не зігнулись,
Живуть і тримають село!..
Здалося, що й я оживаю,
Відчула ж бо подих тепла.
І серце, й душа відчуває:
Безсмертя людей і села!
А мрії несуть у майбутнє,
Пройде і зима, і весна.
І житиме все незабутнє,
Й навік зникне слово: "війна"!
І житимуть знов тут лелеки,
Й біда хай село обмина,
Хоч жити тепер і нелегко,
Та гріє любов до села!
Село моє рідне й лелеки,
До вас я в надії горнусь.
Дитинство моє вже далеко,
В село назавжди повернусь!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699373
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 08.11.2016
автор: геометрія