[i]Експромт-коментар на поезію
"Заздрість це чари" (автор: Ilona Siniova)[/i]
Чому так часто судимо людей,
Собі ж у душу рідко заглядаєм?
То чорна заздрість рветься із грудей,
Злим подихом уста ми оскверняєм.
Хворобу цю не просто подолати -
Відкинути потрібно гріх гордині,
Який зневагу здатний викликати -
Так діє вірус осуду в людині.
Його здолати здатна лиш любов -
Ось панацея від зловісної спокуси.
Хто в собі цю хворобу поборов -
Тим не страшні ненависті укуси.
Імунітет потрібно формувати
В надії і глибокій вірі в Бога.
Добром на зло завжди відповідати -
Така Отця Небесного вимога.
Немов на сонці роси світанкові,
Гріхи й спокуси в невідомість кануть.
Лікуйте душі в вірі і любові -
І чари зла в теплі сердець розтануть...
© S.Nemo
07.11.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699228
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.11.2016
автор: Finist