Дзвінок від рідних. але я мовчу,
Навіщо їм цю чути канонаду?
А згодом скажу, що його не чув,
І міцно спав, звільнившися з наряду.
Про обстріли навіщо знати їм,
Про снайпера, що б’є із терикону,
Бо не розкажеш взимку їм про грім
І в відповідь стріляти заборону.
Про міни та розтяжки, дрг*,
Про смерть, яка за бруствером чатує.
Наскільки розумієш дороге,
Життя, яке нічого не коштує.
Війни страхіття хай їх омина,
Я рідних спокій тут оберігаю.
Взялася тьмяним сріблом сивина,
Її від них під каскою ховаю…
05. 11. 2016 р.
*дрг – диверсійно-розвідувальна група
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698836
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 06.11.2016
автор: Мирослав Вересюк