Коли ви удвох гуляли – лилися грози,
Для тебе з чужих городів косив він маки.
Коли ти його сприйняла цілком серйозно –
Тобі говорили всі, що дала ти маху.
Коли він побачив в тебе великі мухи,
То пообривав всі крила, закрив в коробці.
Коли він погрався швидко й заснув без духу –
Подумала ти, що ма́буть такі всі хлопці.
Коли він тобі зізнавсь, що давно без даху,
Зате без границь ширяє, бо на колесах,
Хотіла тоді послати його в монахи,
Та він обіймав так ніжно і звав "Принцеса".
Коли ти його вознесла до свого трону –
Тобі у дари підніс він слона і бульки.
Ви разом чудесно й жваво жили до скону,
Ділили на двох соломку й дивились мультик.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698352
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2016
автор: Олександр Яворський