Залишаю Вам крила, бо вже наліталась.
Залишаю Вам серце, бо й так давно ваше.
І ні краплі не каюсь, що вкотре призналась
У коханнячку Вам. Воно моє... Не наше...
Залишаю Вам сонце, щоб більше світило,
Залишаю Вам вітер, і дощ, і натхнення.
Янголяточко крила мої начепило,
Щоби Вас берегло до самого спасення.
Залишаю Вам світ. Пам'ять тільки я стерла,
Щоби згадка не сміла чіпати серденько.
Залишаю Вам все. І на вчора я вмерла.
А Ви були в дорозі. Вже близько... Близенько...
Ви прийшли. І ні болю, ні сліз, ні печалі.
Пам'ять тільки я вбила, щоб Вам не боліло.
Ви стояли самі на чужому вокзалі...
Ви чекали на зустріч... Нікого... Зтемніло...
Ви подумали вкотре, що лиш помилились.
Це ж не місто оте, перепутали знову.
А за мною лиш Янголи сиві помились,
Бо про нас десь у небі почули розмову...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698108
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2016
автор: Відочка Вансель