Страждання. Муки.
Сумління докори з'їдають все живе.
Ці випадкові зустрічі.
Безглузді дні розлуки.
Перед очима страшна картина постає -
Все, чим живу, або згорає, або гниє.
Я тільки-но відчув на смак свободу.
Я зрозумів, що значить жити цим життям.
Як раптом знов втрачаю відчуття
польоту мрій й думок.
І падаю я в небуття.
І ось моє життя:
нема вже злетів і падінь,
є вічна темна мерзлота
і каркіт гайвороння чорного щодня.
Смак горечі і скрегіт кігтів на душі...
Сумління докори з'їдають все живе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697923
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.11.2016
автор: Мозговий