Війна.

Ті,  хто  клялися  бути  друзями
Вдарили  в  спину
Раби  підневільні,  осиний  рій
Народ  мій  
Повстав  в  цю  годину.
Так  лунко  військовий  дзвін
Забули  мир
Вік  металевий  гуркотом  віє
Скільки  окопів  в  полі
Сон  єдина  мрія.
Заробляють  на  війні  крамарі
Самі  дурні
Собі  прокляття  на  крові
Та  ви  не  зрадили  
Браття  по  зброї.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697922
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 01.11.2016
автор: Antropos