СЦЕНА 3
Абіґаїля і Набукко
НАБУККО
Жінко, ти хто?
АБІҐАЇЛЯ
Прийшла як хранитель
твого трону!..
НАБУККО
Ти?.. Мого трону? Це підступ!
Наказ мені покажеш?..
Наказ мені покажеш?..
Це підступ!
АБІҐАЇЛЯ
Хворий лежав ти... Народ піднявсь
на бунтівних євреїв;
для ухвали цієї
постав царя печать!
(Постав царя печать!
Постав тут царя печать!)
(Показує йому вирок)
Смерть тут для віроломних.
НАБУККО
Що мовиш ти?..
АБІҐАЇЛЯ
Ти згодний?
НАБУККО
Думка ятрить!...
АБІҐАЇЛЯ
Ти проти?
Втішайтеся, євреї!
Підносьте гімни осанни
для вашого Бога!..
НАБУККО
Що чую?
АБІҐАЇЛЯ
Взяв тут страх боягуза.
Набукко, це не ти!
НАБУККО
Неправда! До смерті, до смерті
буде весь Ізраіль взятий!
Дай це!
(Прикладає печать і повертає лист для Абіґаїлі)
АБІҐАЇЛЯ
(з радістю)
О, щаслива доля!
(О, щаслива доля!)
Останній східець взятий!
НАБУККО
Ох!... А Фенена?
АБІҐАЇЛЯ
Зрадниця!
Йде до чужого Бога.
(відходячи)
Хай гине!
(Дає документ двом охоронцям, котрі негайно виходять)
НАБУККО
(зупиняючи її)
Моя кровинка!
АБІҐАЇЛЯ
Без порятунку!
НАБУККО
(закриваючи лице)
О, жах!
АБІҐАЇЛЯ
Є інша дочка...
НАБУККО
Падай ниць, рабине!
Я твій пан!
АБІҐАЇЛЯ
Дурню!.. Хто тебе слухає!...
Рабиня? Рабиня?
НАБУККО
(шукає за пазухою документ, котрий підтверджує
рабське походження Абіґаїлі)
Всю правду знай!
АБІҐАЇЛЯ
(дістає із пазухи документ і рве його на кусочки)
Так повертаю нікчемному
брехливий цей листок!
НАБУККО
О, що ж за сором незміряний
впав на мій волос сивий!
Дарма правиця немічна
хоче взять меч жахливий!
Ах, старигане бідний,
Тінь лиш тепер ти царя!
(Тінь лиш тепер ти, тінь лиш тепер ти,
Тінь лиш, тінь лиш тепер царя.)
АБІҐАЇЛЯ
О, слави день жаданий,
Ти вже прийшов до мене!
НАБУККО
Нещасний я!
АБІҐАЇЛЯ
Цінніший трон для мене,
ніж батько мій
(ніж батько мій) забутий!
НАБУККО
Ах!
АБІҐАЇЛЯ
Нарешті впаде люд відданий
бридкій рабині
(бридкій рабині) до ніг.
(Впаде їй до ніг.
Так! Впаде їй до ніг!
Нарешті впаде люд відданий
бридкій рабині до ніг!
Нарешті впаде люд відданий
бридкій рабині до ніг!
До ніг! До ніг! До ніг!)
НАБУККО
Ах, старигане бідний!
Тінь лиш тепер я царя!
Ах, старигане бідний!
Тінь лиш тепер я царя!
Ах, старигане бідний!
Тінь лиш! Ах! Тінь лиш
є я , є я царя!
Нещасний я! Нещасний я!
Тінь лиш я царя!
(Всередині чути звук сурми)
НАБУККО
О, ці звуки!
АБІҐАЇЛЯ
Це смерті звуки євреям,
що їх осудив ти!
НАБУККО
Варто, гей! Я в віроломстві!
Варто!
(Появляються декілька воїнів)
АБІҐАЇЛЯ
О, дурню! Ти все ще проти?
Я цю варту ось тут тримаю
лиш тобі. Ти арештант!
НАБУККО
Арештант?...
АБІҐАЇЛЯ
Так!.. У рабині,
що зламала міць твою!
НАБУККО
Арештант?...
АБІҐАЇЛЯ
Так!
НАБУККО
Арештант?...
АБІҐАЇЛЯ
Так!
НАБУККО
Дай пощаду, дай пощаду
ти для батька, що безтямний!
Поверни дочку-розраду,
батька їй не забирай!
Лиш царицею, лиш пані
ассирійці звати стануть;
цей старий у сподіванні –
лиш життя для серця дай.
(Ах, пощаду!... Ах, пощаду!..
Дай пощаду, дай пощаду
ти для батька, що безтямний!
Поверни дочку-розраду,
батька їй не забирай!
Лиш царицею, лиш пані
ассирійці звати стануть;
цей старий у сподіванні –
лиш життя для серця дай.
Дай пощаду, дай пощаду
ти для батька, що безтямний!
Поверни дочку-розраду,
батька їй не забирай!
Батька їй не забирай!
Дай пощаду!.. Дай пощаду!..
...у сподіванні
лиш життя для серця дай.
Дай пощаду! Дай пощаду мені!)
АБІҐАЇЛЯ
Вийди! Даремно просиш миру,
не зворушать мене сльози;
не було так, старцю нещирий,
як тримав ти мене в ганьбі.
Не було так, о, старцю нещирий,
як тримав ти, як тримав ти
мене в ганьбі.
Даремно!
Не зворушать мене сльози;
Вийди! Безумний!
О, побачим, чи рабині
підійде царська порфіра!
О, побачим, чи зганьблю я
Ассирійську красоту!
О, побачим, чи зганьблю я
Ассирійську, ассирійську красоту!
Дарма ти просиш! Дарма ти просиш!
Дарма ти просиш! Дарма ти просиш мене!
Ні! Дарма! Даремно! Ах, ні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697647
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 30.10.2016
автор: Валерій Яковчук