Предківська кров
(Сонет)
Обмежений життям у часі я,
одначе надто древня кров моя
у предківських колись тепліла жилах,
як степові копалися могили.
Не раз пролита й хрещена в боях,
як скаженів татарин, турок, лях,
фашист з Берліна і такий же нині
сусід з Москви червоно-біло-синій.
Тому, як і хотілося Москві,
з козацькими могилами нові
розсипалися густо по Вкраїні.
Вкраїнці у синівському горінні,
не зраджуючи предківській крові,
стирають ворогів і їхні тіні.
––––
© Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697485
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.10.2016
автор: Анатолій Загравенко