Що влада як піп в позолоті –
ми, брате,
обидва винні:
єврей, педофіл
та злодій
панують
в Україні.
Невже нам побито
ноги? –
плазуємо,
як гад.
Чи вуха не чують стогін,
як стогне
в багнюці брат?..
А, може, втечеш
в Ізраїль?
Чи в штати,
або ж в москалі?
Та шкіру здаси
тій срані
з скривавлених
мозолів?
Гадаєш
країну нашу
тобі розбудує жид,
як ти цю країну –
в парашу,
або ж – москалю?
Скажи –
кому покидаєш країну,
свій дім,
український дім?..
А, може ти,
сучий сину,
і сам вже продався?..
А втім,
яка то народу різниця
чужий продає,
чи свій,
по кому
волає дзвіниця,
до кого
цей стогін-дзвін…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697393
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.10.2016
автор: mavlail